П`ятниця, 20.10.2017, 17:21
Вітаю Вас Гість | RSS

Управління освіти і науки
Білоцерківської міської ради
09107, м. Біла Церква,  вул.  Тараса  Шевченка,122
т/ф (04463) 5-30-51, 5-30-52
E-mail:  bcnmc@ukr.net





















 

Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Форма входу
Пошук
Календар
«  Жовтень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів
Офіційно
Головна » 2014 » Жовтень » 23 » Урок мужності в ліцеї
17:41
Урок мужності в ліцеї

       21 жовтня в Білоцерківському економіко-правовому ліцеї відбулася зустріч учнів з бійцями Національної гвардії України сержантом Ковалем Дмитром Анатолійовичем та сержантом Нечупієм Мар’яном Володимировичем, учасниками АТО.

Мене безмежно вразило, що ці юнаки вже бачили на власні очі весь жах війни, щодня перебували за крок від смерті. Та вони не втратили віри в людей, не розучилися посміхатися, жартувати, а найголовніше – вірять в нашу ПЕРЕМОГУ.

У кожного українця, безперечно, болить душа за нашу Україну, якій зараз загрожує втрата цілісності, тому роль кожного з нас надзвичайно важлива, щоб цього не допустити.

Я горда тим, що в Україні є тисячі волонтерів, які допомагають нашим воякам. До цієї справи долучилися й учні нашого ліцею. Організувавши збір макулатури та провівши благодійний ярмарок, ми змогли зібрати чотири тисячі гривень, на які придбали 25 комплектів термобілизни та, скориставшись нагодою, передали їх бійцям Національної гвардії України. До кожного комплекту ліцеїсти написали листи підтримки та подяки нашим захисникам. Сподіваємося, що вони відчують тепло не тільки від білизни, а й від наших щирих слів. Під враженням зустрічі в мене народилися такі поетичні рядки, у яких мені хотілося б увічнити пам'ять про тих, хто вже не повернеться.

 

А небо плаче за героями.

У вирій відлітають журавлі…

Ця осінь є останньою для воїнів,

Які за землю нашу полягли.

 

А сивий сум блукає в неньок скронями –

Не пригорнути їм своїх синів!..

Не обійнять тремтячими долонями!..

Не побажати їм солодких снів!..

 

Вони не вмерли, а вічністю стали,

Не встигнувши піднятись на крило.

Упавши в полі, маком проростали.

Лягли за те, що Богом їм дано.

 

Чому? Навіщо? За якими правилами

Брати-народи нині вороги?!

Чому Тиран зловісно усміхається,

А гинуть ті, що мають буть живі?!

 

А небо тихо плаче за героями…

Дощами ллються сльози матерів…

Зневагою усіються й прокльонами

Дороги тих, хто вкрав стільки життів!

 

Ніколи не були ми такими сильними,

Як зараз, коли «градами» – в чоло.

І так національно всі єдиними.

Усі ми разом! Всі ми за одно!

 

За чисте, мирне і блакитне небо,

За жито в полі, радість дітвори,

За те, щоб наша пісня не затихла,

А розцвіла у душах поколінь!

 

Ви наша гордість, слава і звитяга.

Ви справжні патріоти Батьківщини.

Ми горді тим, що серед білоцерківців

Багато є ГЕРОЇВ УКРАЇНИ

 

Ольга Зубарєва,

учениця 21 групи ліцею

Переглядів: 415 | Додав: Redaktor | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0